Среда, 13 ноября, 14:57
Публикации / Время, назад
Війна пам’ятників на Луганщині
12.04.13 08:27 / Время, назад   Просмотров: 8913   Автор:
рейтинг: 2.02   версия для печати послать другу

Усі ми є свідками того, як в останнє десятиріччя все активнішою стає боротьба двох Україн - власне української, або європейської, і радянсько-євразійської. Прояви цієї боротьби спостерігаємо як у мовно-історико-конфесійній сфері, так й у сфері культурно-монументальній. Лінією ж фронту в цій цивілізаційно-ментальній війні є південно-східна Україна. І насамперед Луганськ - найсхідніший обласний центр України.

жертвам ОУН-УПА на Луганщине Луганщина: ментально-монументальна

Луганськ, за влучним висловом інтернет-журналіста Артема Ворошилов-Градського, досі залишається заповідником імені Леніна. У 500-тисячному Луганську є аж сім пам'ятників «вождю світового пролетаріату» Володимиру Леніну, три з яких віднесені до об'єктів культурної та історичної спадщини й охороняються законом. Ні міську владу, ні більшість жителів не бентежить, що саме Ленін був натхненником людиноненависницької ідеології, за наказами якого знищили мільйони людей. В тому числі й тисячі жителів Луганська.

Ще з радянських часів у Луганську стоїть величний пам'ятник К.Є.Ворошилову на коні (це той Ворошилов, який свого часу заявив про голодомор 30-х років: «Ми свідомо пішли на голод, тому що нам був потрібний хліб» і з ініціативи якого напередодні Другої світової війни було винищено 36 тисяч офіцерів Червоної армії). Є два пам'ятники засновнику ВЧК Ф.Е.Дзержинському, стільки ж - червоному командирові Пархоменку.

Є в Луганську пам'ятник героям Великої Вітчизняної війни; героям-молодогвардійцям; меморіальний комплекс «Гостра Могила» на честь подвигу бійців Червоної армії. Є численні пам'ятні знаки на братських могилах - луганським червоногвардійцям; луганським робітникам, які загинули за радянську владу; офіцерам Радянської армії; учасникам революції та громадянської війни; борцям революції тощо. Завдяки цим численним капищам Луганськ схожий на суцільну братську могилу.

Також є у місті пам'ятник Трудівникові Луганщини та навіть спеціальний меморіал, що влаштували на місці вручення ордена Червоного прапора трудящим Луганська. Як відомо, ці пам'ятники були невід'ємною частиною радянської традиції монументального мистецтва й водночас - одним із символів тієї доби, засобом комуністичної пропаганди, виховання гордості за свою «вєлікую Родіну» і створення ілюзії історичної пам'яті.

Колись, іще в 90-ті, на хвилі демократизації в Первомайську місцеві мешканці звалили пам'ятник Леніну. Майже через 20 років, після указу Віктора Ющенка «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні», де-не-де на Луганщині за вказівкою місцевої влади ще були знесені пам'ятники вождеві світового пролетаріату (у селах Новосвітлівка Краснодонського району, Троїцькому - Попаснянського, Чорнухиному - Перевальського, у райцентрі Новопскові), а також завалено напівзруйновану скульптуру молодогвардійцям у Зоринську. Того ж року в Луганську на Театральній площі пам'ятник Леніну хтось облив червоною фарбою, 2009-го хлопець-відчайдух підірвав пам'ятник Леніну в Рубіжному, а такі ж сміливці написали слово «кат» на його постаменті в Алчевську.

Якби Кабмін іще у 2007 році подбав про вилучення з національного реєстру нерухомих пам'яток цих радянських бовванів, їхній демонтаж був би масовим і законним навіть на Луганщині. А так - тим «хуліганам» світять терміни ув'язнення. Луганські ж комуністи не дрімають - тут же відновлюють своїх кам'яних ідолів.

Затул_н на в_дкритт_ пам'ятника жертвам ОУН-УПА на Луганщин_ Монументальні уподобання луганської влади

Чимало скульптур у Луганську наставлено з ініціативи або за підтримки влади вже після 1991 року. Наприклад, у самому Луганську - це пам'ятники воїнам-афганцям; донським козакам; трьом музам; героям-ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС; Карлові Гаскойну (Катерина ІІ доручила цьому шотландському підприємцеві будівництво чавуно-ливарного заводу на річці Лугань; у наш час луганська влада нарекла Гаскойна разом із цією російською імператрицею засновником Луганська); робітникові-ливарнику; Божій Матері; невідомому авторові «Слова о полку Ігоревім». Пам'ятним знаком «За державу» вшанували Павла Луспекаєва (у Луганську він проживав у віці 17-18 років), який у фільмі «Белое солнце пустыни» відтворив образ непідкупного радянського митника Павла Верещагіна. Поставили погруддя першому міському голові Луганська (1883-1891рр.) Миколі Холодиліну, уродженцю Орловщини. У Старобільську на подвір'ї університету імені Тараса Шевченка встановили пам'ятник Остапові Бендеру.

Увічнили в камені й таких народжених у Луганську осіб, як Володимир Даль (біля Східноукраїнського національного університету; це вже другий у Луганську пам'ятник творцеві «Толкового словаря живаго великорускаго языка», який прожив тут перші три роки свого життя); Михайло Матусовський (автор пісні «Подмосковные вечера»); Тетяна Снєжина-Печонкіна (поетеса, автор пісні з репертуару Алли Пугачової «Позови меня с собой»; у Луганську вона прожила півроку від свого народження, потім виїхала з батьками-військовими до Росії й більше сюди не поверталася).

До 75-річчя Голодомору-геноциду місцеве керівництво змушене було виконувати відповідний указ президента Віктора Ющенка. Так, в обласному центрі встановили пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 рр. на Луганщині - його розмістили у сквері Пам'яті, що навпроти приміщення СБУ (колишнього КГБ-НКВД). По селах Луганщини, де лютував Голодомор, де-не-де поставили хрести, але на них написано щось на зразок: «Упокой, Господи, души невинноубиенных рабов твоих», і немає на тих хрестах жодного прізвища реальних жертв Голодомору. Та й самі хрести поставлені, як правило, не на місцях масових поховань.

Минулого року депутати Ровеньківської міськради прийняли в подарунок від російського міста-побратима Ровеньки Бєлгородської області погруддя імператора Олександра ІІ - на знак нашої з Росією «спільної історії». Зараз міськрада вирішує, де його його встановити.

2010 року за ініціативи Арсена Клінчаєва, депутата Луганської міськради від ПР, у центрі Луганська встановлений пам'ятник «Жителям Луганщины, павшим в 1943-1956 гг. от рук карателей-националистов из ОУН-УПА» (жертви ОУН-УПА, швидше за все, насправді були жертвами НКВС). Цей величний монумент вартістю більше мільйона гривень для луганської влади є настільки значущим, що разом зі скульптором Миколою Можаєвим його співавторами були тодішній голова Луганської держадміністрації Валерій Голенко і колишній голова облради Віктор Тихонов. А в церемонії відкриття взяв участь відомий антиукраїнськими висловленнями російський політик Костянтин Затулін.

Пам'ятник Жертвам ОУН-УПА на Луганщин_ Пам'ятники не від влади: громадськість та вандали

Іще 1988 року в селі Олексіївка Перевальського району встановлено пам'ятник Борисові Грінченку на подвір'ї школи, в якій він учителював. 1991 року члени товариства «Меморіал» у Сучій Балці на околиці Луганська поставили хрест на місці розстрілу земляків комуно-більшовицькою владою у 1937-1942 роках, його тричі руйнували і тричі відновлювали - у 1994, 1997 і 2005 роках.

Пам'ятник Тарасові Шевченку 1998 року постав у центрі Луганська завдяки спонсорській підтримці Василя Іваницького з Канади; фізично перешкоджали його встановленню місцеві комуністи на чолі з їхніми вождями - Челишевим, Герасимовим, Смірновим.

У 90-ті на будинку в селі Половинкине на Старобільщині, де народився і жив Іван Світличний, відомий український дисидент, шанувальники його таланту встановили меморіальну дошку. Років два тому її хтось зірвав.

Іще на зорі незалежності Василь Каплунов, дослідивши історію рідного краю, встановив хрест на могилі поблизу Можняківки Новопсковського району, де поховані кінні гайдамаки Запорозького корпусу армії УНР, що захищали кордони України в 1918 році від більшовиків і денікінців. 2003 року противники української незалежності обстріляли з мисливської зброї табличку на цьому хресті, згодом над нею ще раз поглумилися, проїхавшись по ній трактором, а 2007 року взагалі зламали дубовий хрест на цьому місці.

В Стаханові 2011 року невідомі вандали вщент зруйнували погруддя Тараса Шевченка, яке стояло тут з 1961 року, і відтягли його уламки в невідомому напрямку. Винуватців жодного з названих злочинів міліція не знайшла.

Янгол розбрату

Гучні баталії п'ятий рік поспіль чиняться між проукраїнською громадою і міськими депутатами за майбутній пам'ятник на вже підготовленому постаменті в сквері Пам'яті на місці колишнього Гусинівського цвинтаря в центрі Луганська. Депутати хотіли встановити тут фігуру Катерини ІІ як «засновниці Луганська». Громада ж (понад 30 організацій) - скульптуру Янгола-охоронця. Були численні мітинги проти Катерини як символу імперії та розпусти, колективні листи до міського голови Сергія Кравченка з вимогою не допустити такої ганьби; були громадські слухання з гнівними виступами представників громадськості. Нарешті, 2011 року луганські депутати стали на позицію здорового глузду й погодились таки на пам'ятник, запропонований громадою.

Аж ось вигулькнув новопризначений архієпископ Луганський та Алчевський Української православної церкви Московського патріархату Митрофан: 12 березня цього року він написав відкритий лист до Сергія Кравченка з вимогою не розглядати більше питання щодо встановлення пам'ятника Янголові, який, на його думку, є не православним, а католицьким символом, що провокуватиме конфлікти між його паствою, з одного боку, і парафіянами «неканонічної» Української православної церкви Київського патріархату і греко-католиками - з іншого. Чи Митрофан не знає, а може, забув, що подібні пам'ятники є в багатьох містах Росії і в зовсім не католицьких Києві та Кіровограді?

Чи буде встановлений у Луганську власний Янгол-охоронець, наразі невідомо. Між тим складається враження, що луганська влада своєю монументальною політикою нібито намагається довести, що Луганськ є суто російськім містом, де ніколи не було ані самих українців, ані їхньої культури. Незважаючи на те, що він був заснований українськими селянами та козаками приблизно за 150 років до указу Катерини ІІ.

Ірина Магрицька, Луганськ

 

 

Читайте также:



Комментарии:
Уважаемые посетители сайта! На протяжении длительного времени форум «Недели» был самой демократичной и открытой для дискуссий площадкой в нашем регионе. Но сегодня, когда социальное и политическое напряжение в обществе растет, а слово перестало быть просто словом, и становится пусковым механизмом для эскалации напряженности, мы вынуждены временно закрыть возможность комментирования.

Редакция «Недели» несет ответственность за весь контент сайта, и мы не хотим, чтобы неосторожные слова, сказанные на нём, стали причиной реальных конфликтов.

При этом сегодня нам как никогда важно ваше мнение обо всем происходящем. Мы предлагаем перенести споры, дискуссии, мнения в социальные сети - в наши группы ВКонтакте, Фейсбук, Одноклассники, Твиттер, где также доступны все наши новости.

Верим в скорое разрешение конфликта и желаем вам мира.
Паша   не зарегистрирован, IP: 94.153._._.
12.04.2013 18:02     +1
Алекс (звание: Внештатный корреспондент)   логин: Alex, IP: 194.50._._.
12.04.2013 21:53     0
шахтер   не зарегистрирован, IP: 46.118._._.
13.04.2013 05:52     0
Люся   не зарегистрирован, IP: 46.118._._.
12.04.2013 21:13     0
Пингвин   не зарегистрирован, IP: 213.111._._.
12.04.2013 23:12     0
Паша,Ленин был пассивным ***стом,сгнил от сифилиса.Он ненавидел Россию и Украину.Отдал ее на растерзание жидам-"интернационалистам",которые устроили здесь такое,чего не снилось ни татарам,ни монголам,ни немцам.90 % верхушки РКП(б)-евреи,это подтверждает множество разных источников.Все красивые слова--братство,равенство и т.д.для простофиль.Таким уродам как Ленин,Сталин и пр.плевать было на свой народ,вымирающий от голода и уничтожаемый безмерно и безпощадно."Победой"эту бойню(1941-1945) называют те,кто не изучал и не анализировал факты и события этой войны.(сравните хотя бы потери советов и немцев).Теперь по поводу идолов.Это не просто куски камня,это символы,воздействующие на подсознание окружающих,излучающие определенную энергию.Главный символ--зиккурат с мумией в Москве.Подобными способами контроля и манипулирования населения применялись еще в Древнем Египте.
ветеринар   не зарегистрирован, IP: 92.112._._.
13.04.2013 06:45     0
Фундаментальне дослiдження! Цi мiльони грошей, що витраченi на спорудження i збереження пам'ятникiв Ленiна, та на будiвництво житла i благоустрiй мiст та селищ! А влада живе вiд банкету до банкету - наступний на вiдзначення 75 рiчницi заснування областi. Ото гульбище буде для влади!
сармат   не зарегистрирован, IP: 92.112._._.
13.04.2013 08:07     0
А ещё в Луганске, напротив горисполкома, есть памятник Коню с каким-то мужиком на нём.
Валерий Филатов (звание: Постоянный читатель)   логин: Валерий Филатов, IP: 213.111._._.
13.04.2013 13:27     0
Того мужика когда-то звали Клементом Ефремовичем )))
666   не зарегистрирован, IP: 178.158._._.
19.10.2013 18:36     0
Війна пам’ятників на Луганщині-только на Луганщине? Коньюктура луганской Фарион, филолога полезшего в политику



Видео
Украинский Щедрик идет по миру
     Новости









     Блоги
25 сентября 2014 года алчевский троллейбус встретил своё 60-летие. Официальных торжеств по этому по...
Патриотическое искуcство требует внимания. ...
Бойцы с полосатыми ленточками сделали то, что никогда бы не смогли даже самые лютые бандеровцы – фак...
О том , откуда берутся коллективных мифы и как работает считаное сознание ...
Немного пятничных котиков...
Удержаться не могу. Просто достали. Я ни на что не претендую. Выводы думаю, каждый сделает сам. ...
     Последние объявления
Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Курсы валют
Loading...